Дипломатична філателія: геополітика і м’яка сила впливу
Філателія цілком обґрунтовано вважається категорією геополітики та однією з форм народної, культурної дипломатії. Поштова художня мініатюра – елемент впливу «м’якої сили».
Коли 32-го президента США Франкліна Рузвельта ( з 1933 по 1945 рр.) запитали, наскільки великою є його пристрасть до філателії, він відповів: «Своїм захопленням я зобов’язаний життям, особливо колекціонуванню марок». Він знав, про що говорив. Адже ще в студентські роки захворів на поліомієліт і був прикутим до ліжка. Саме колекція марок не давала йому «скиснути» на довгому шляху до одужання. Поштова мініатюра не залишала Рузвельта і в його політичному житті. Він був затятим філателістом і розумів, що марка – не просто шматочок кольорового паперу. Це набагато більше: в першу чергу це закладені смисли та їхня пропаганда. Тому охоче робив ескізи або вносив рекомендації до дизайну поштової мініатюри.
Поштова марка – не лише спосіб передплати поштового відправлення, а й без перебільшення є візиткою країни, є «послом людям різних країн». Ба більше, філателія цілком обґрунтовано вважається категорією геополітики та однією з форм народної, культурної дипломатії. Поштова художня мініатюра – елемент впливу «м’якої сили».
Поштова марка – елемент гібридної війни.
Поштову марку, як складову геополітики, яскраво використовує країна-агресор та окупант – Російська Федерація. Збройна агресія проти Української держави розпочалася 20 лютого 2014 року. З притомних іноземних країн анексію Автономної Республіки Крим, що входить до складу України, ніхто не визнав.
АТ «Марка» (РФ) здійснює емісію та поширення знаків поштової оплати. Організація не забарилася з виготовленням марок про Крим. Одним із перших випусків в серії «Регионы России» – «Республика Крым» та «Город федерального значения Севастополь». Національний поштовий оператор України негайно звернувся до Всесвітнього поштового союзу (ВПС – спеціалізована установа ООН) з тим, що дана поштова продукція РФ суперечить статті 8 Всесвітньої поштової конвенції. Згідно з нею «поштова марка є уособленням суверенітету», тому такі марки не можна визнавати дійсними. На звернення Української держави ВПС розіслав циркуляри іншим країнам-членам Союзу.
Світлина з відкритих джерел
Світлина з відкритих джерел
Такі «марки» різного сюжету Російська Федерація емітує щороку: «Міжнародний дитячий центр «Артек», «Всесвітня культурна спадщина. Древнє місто Херсонес Таврійський та його хора», «Міста воєнної слави. Феодосія», «Маяки Росії. 200 років Тарханкутському маяку», «Маяки Росії. 200 років Херсонеському маяку» та інші. Усі вони завдяки спільним зусиллям Укрпошти та МЗС України виключені з каталогу ВПС.
Проте держава-агресор не зупиняється і втягує інші країни в свої ігрища, практикуючи спільні випуски знаків поштової передплати. Спільний випуск марок свідчить про те, що дві країни мають дружні стосунки, поділяють спільні цінності та демонструють політичну єдність.
Так, у 2017 році світ побачив спільний випуск марок РФ та Республіки Шрі-Ланка «Архітектура. Бахчисарайський Свято-Успенський чоловічий монастир і Золотий храм Дамбулла» та у 2016 році спільний випуск Росія- Мальта «Головний архітектор міста Ялта Микола Краснов».
Світлина з відкритих джерел
Світлина з відкритих джерел
З останнього ще можна пригадати спільний січневий цьогорічний випуск поштових блоків РФ та Естонією на тему «200 років з дня відкриття Антарктиди». Здавалося б, а що тут може бути поганого? У випущених марках нічого, окрім того, що Росія провела погашення в різних містах РФ, зокрема … в окупованому Криму у Севастополі. Звісно, що естонської сторони там не було та й апріорі не могло бути на цій «церемонії». Адже Естонська Республіка засуджує збройну агресію Росії проти України і не визнає окупацію та анексію української території – АР Крим. Позиція країни проявляється навіть у дрібничках. На 50-річчя президентки Естонії Керсті Кальюлайд, яке вона відзначила 30 грудня 2019 року, російське посольство передало квіти та пляшку кримського шампанського. За повідомленнями естонських ЗМІ, пляшку було повернуто канцелярією президента назад до посольства.
Але присутності в Криму естонців і не потрібно було Росії. Російська пропаганда робила вже свою нікчемну справу. В офіційних повідомленнях йшлося про погашення спільного естонсько-російського випуску поштової продукції. Таким чином, було створено враження того, що опосередковано Естонія, так би мовити, визнає анексію Криму. Організоване погашення так званою «Поштою Криму» в окупованому півострові – маленька підлість від Росії чи помста за повернуту пляшку?
«М’яка сила» поштової марки
У своїй книзі «Ігри відображень. У пошуках власного образу» Тетяна Водотика та Євген Магда пишуть, що «у сучасному світі імідж держави апріорі не має бути пласкою картинкою чи набором штампів. Він повинен виглядати як набір елементів, із яких можна сформувати образ відповідно до ситуації, бути чимось на кшталт універсальних шматочків пазлу».
Одним із таких пазлів, що додасть позитивного іміджу Україні, може бути вітчизняна філателія. Українські поштові марки популярні у світі. Це підтверджується, коли дипломатичні представництва України за кордоном час від часу проводять виставки таких художніх мініатюр. «Пам’ятаю, колись Генкосульство України в Алмати повезло до обласного центру – Талдикоргану – виставку українських поштових марок і подарували її. Резонанс був на весь Казахстан!», – пригадує Перший Генеральний консул в Казахстані Олег Бай.
До 20-річчя встановлення румуно-українських дипломатичних відносин у 2012 році в Бухаресті за сприяння Посольства України в Румунії відбулася філателістична виставка «Від Бухареста до Києва, філателістична подорож».
А у 2016 році Укрпошта повезла до Нью-Йорка на міжнародну філателістичну виставку «Всесвітнє філателістичне шоу. Нью-Йорк 2016» українські поштові марки, які об’єдналися темою «Україна: від Трипілля до сьогодення».
Звичайно, не можемо в цьому короткому огляді згадати всі події. Проте не можемо обійти стороною ще одну.
Як згадувалося вище, щороку Укрпошта бере участь в різноманітних міжнародних конкурсах і здобуває перемоги. У липні 2018 року було емітовано поштовий блок «Комахи України». Марки голограмні, вперше було використано сучасну технологію – тиснення голографічною плівкою. На них зображено садового джмеля, бабку, сірого коника, мінливця (метелика), цикаду й богомола. Авторами художніх мініатюр стали художники-графіки Сергій та Олександр Харуки. Ця поштова продукція здобула у 2019 році філателістичне олімпійське золото – гран-прі Міжнародного конкурсу на найкращу марку 2018 р. WIPA (м. Відень, Австрія). Україна обійшла 50 країн-учасниць конкурсу. Конкурс WIPA відбувається у Відні з 1981 року.
Світлина: Укрпошта
Цією нагодою скористалося Посольство України в Австрії. 3 грудня 2019 року Глава дипломатичної місії Олександр Щерба зустрівся з президентом Австрійського союзу філателістів Гельмутом Коглером. Щоправда, про результати зустрічі на сайті посольства не повідомляється. Було б надзвичайно корисно для формування позитивного іміджу Української держави провести не лише зустріч, а й повноцінну філателістичну виставку у цій країні, щоб охопити увагою до нашої країни не лише місцеві філателістичні осередки, а також і пересічних громадян Австрії.
Використання філателії, як інструмент м’якої сили впливу на іноземну аудиторію, сьогодні надзвичайно актуально. Адже шостий рік поспіль триває збройна агресія РФ проти України. Національний поштовий оператор випускає поштову продукцію – марки, конверти – присвячену національно-визвольній сучасній боротьбі України, а ще кримської тематики. «Найпопулярніша стандартна марка – це марка з номіналом «V», на якій ми зумисно зобразили герб міста Ялта. Тим самим, ми ще раз проголошуємо, що Крим – це Україна», – каже Наталія Мухіна, начальник управління філателістичної продукції Укрпошти.
В кінці травня цього року Укрпошта презентувала поштову марку під назвою «Передова». На ній, на мій погляд, дуже влучно харківський художник-ілюстратор Нікіта Тітов зобразив наше сьогодення. На марці поєднано обличчя сучасних захисників України- воїнів та медиків. Одні боронять країну від вірусу «руского міра» на сході держави, а інші – від пандемії, яку спричинив Covid-19.
Світлина: Укрпошта
До марки видали також конверт.
Світлина: Укрпошта
Замість висновку
Культурна дипломатія дає можливість розказати світу про свою країну. Філателістична дипломатія є прекрасною її частиною, що дає змогу не тільки нести знання про Україну через закладені смисли в художню поштову мініатюру, а й боротися з російськими пропагандистськими міфами та протистояти російському наративу, який виправдовує збройну агресію.
Цього року для Української держави випадає слушна нагода ефективно спрацювати на дипломатичному рівні і провести, скажімо, філателістичну виставку в стінах ООН. Цій організації в жовтні цього року виповнюється 75 років.
Наталія Малиновська