Наплювати на закон: як у Кличка знищують Пущу-Водицю
Столична адміністрація віддала курорт під шахрайську забудову
Пуща-Водиця – унікальна охоронювана територія, кліматичний курорт державного значення з багатою історією, архітектурними та природними скарбами, які, на жаль, давно стали об’єктом уваги можновладців та злочинних угруповань. У 2000-х роках, після суттєвої ринкової переоцінки українських земель, землі Пущі-Водиці стали ледве не найдорожчими землями в Україні, і за ними почалося справжнє полювання.
Практично кожний мер Києва відзначився спробою роздерибанити Пущу-Водицю на ділянки, щоб віддати їх під забудову. Однак реального розмаху ця діяльність досягла, коли за часів президентства Петра Порошенка столицю очолив Віталій Кличко. Після недолугих реформ, що позбавили органи прокуратури функцій загального нагляду, інтереси держави та територіальних громад фактично стало нема кому представляти (окрім самих громадян). Представники кримінальних угруповань, які отримали владу в країні та столиці, почали активно використовувати створену ж ними ситуацію.
Перший гучний скандал (https://24tv.ua/yak_simya_soratnika_poroshenka_vidibrala_v_ditey_sportivnu_shkolu_n697342) вибухнув у 2016 році, коли на території Пущі-Водиці були протиправно захоплені земельної ділянки колишнього спорттабору «Юнга». Оточення тодішнього президента Петра Порошенка через структури заводу «Ленінська кузня» замість відновлення дитячої спортивної школи знесло всі споруди і почало будувати на цій території елітний комплекс «Міжнародна тенісна академія». Як виявилося, це був лише початок. Афери із залишками «вільних» земельних ресурсів столиці почали набирати обертів – тим більше, що в умовах наближення транспортного, екологічного та інфраструктурного колапсу в Києві великої комерційної цінності набула земля в оточенні «зелених» зон.
Так, одне зі злочинних владних угруповань (https://www.slidstvo.info/texts/storonnim-vhid-zaboroneno/) з міцними зв’язками як з міським головою Віталієм Кличком (https://www.radiosvoboda.org/a/28735842.html), так і оточенням тодішнього президента (https://www.radiosvoboda.org/a/news-schemes-stolar-v-ap/29661135.html), через чиновників Департаменту земресурсів КМДА віднайшло таку ділянку у Пущі-Водиці. В око злочинців впала територія колишнього санаторію («дитячої дачі») видавництва «Преса України», майновий комплекс якого був приватизований ще у 1999 році. Водночас, протягом майже двадцяти років нові власники санаторію, ЗАТ «F&C Realty», так і не змогли «безоплатно» відвести земельну ділянку колишнього санаторію, передану йому ще за радянських часів. А от для наближених до влади аферистів з міцним корінням у столичній владі перепон не знайшлося.
Щоправда, певні перешкоди знайшлися у законодавстві та нормативній базі. По-перше, обрана забудовниками ділянка відносилася до категорії земель рекреаційного призначення – отже і розміщати на ній можна було лише об’єкти рекреаційного призначення. По-друге, вона потрапляла у другу зону санітарного округу курорту Пуща-Водиця і була густо заліснена столітніми деревами, вирубувати які забороняє Земельний кодекс. І, нарешті, з-під майнового комплексу ЗАТ «F&C Realty» новим власникам вдавалося вирвати лише близько 70 соток, на яких не було будівель, та ще в зоні обмежень аеропорту, що суттєво впливало на висотність забудови і потенційні обсяги забудови.
Тоді хитромудрі комбінатори винайшли схему, яка, якщо коротко, звелася до наступного:
- Щоб забудова формально відповідала цільовому призначенню земельної ділянки, об’єкт було названо «рекреаційно-оздоровчим комплексом».
- За класифікацією будинків і споруд об’єкт віднесли до класу «Готелі», здійснюючи проектування та будівництво за відповідними ДБН (державні будівельні норми). Всі невідповідності (відхилення від ДБН) було вирішено просто погодити через механізм у Мінрегіоні.
- Для подальшої комерційної реалізації нерухомості цей «рекреаційно-оздоровчий готель» через маркетингові механізми перетворили на «апарт-будинок», в якому продаються так звані «апартаменти» – за визначенням, нежитлові квартири для тимчасового проживання.
- «Дискомфорт» для авторів схеми створював ряд нормативів, які регламентували благоустрій територій рекреаційних закладів та санітарні вимоги до них, що суттєво обмежувало і площу, і спосіб забудови земельної ділянки. Тому ці нормативи вирішили просто проігнорувати, не включивши їх до містобудівних умов та обмежень (МУО), які видаються підконтрольним Департаментом містобудування та архітектури КМДА на проектування об’єкту.
- Фактична заборона на порушення природного стану земель рекреаційного призначення, визначена Земельним кодексом, була проігнорована через маніпуляції з проектною документацією та положеннями інших нормативних документів.
У результаті такої схеми вимальовувався п’ятиповерховий семисекційний апарт-комплекс на 167 апартаментів з тотальним знищенням всіх зелених насаджень і максимально повною забудовою земельної ділянки. На ті самі 167 апартаментів розрахована гостьова автостоянка на 6 (шість!) автомобілів та новомодна концепція «двір без машин», анонсована, щоб приховати від майбутніх власників «апартаментів» відсутність будь-яких можливостей для паркування авто. Формально проектна документація містить ще посилання на «механізований підземний паркінг на 50 авто у другу чергу будівництва»… на 70 сотках з семи секціями та підстанцією.
Свій задум злочинне угрупування почало втілювати у життя у 2015 році через підконтрольну ХК «Київміськбуд» (https://blogs.pravda.com.ua/authors/gatsko/551bec0cba70d/), яка на той час стала одним із флагманів протиправного будівництва (https://blogs.korrespondent.net/blog/events/3779127/) у столиці, про що вже вийшло кілька журналістських розслідувань.
Протягом 2015-2018 років були реалізовані перші стадії схеми – ділянка була відокремлена з-під території колишньої «дитячої дачі», сформована та відведена через структури КМДА та Київради. Жага до наживи депутатів Київради дозволила з легкістю проштовхнути рішення про знищення столітнього лісу у Пущі через профільну комісію та сесію Київради. Корупційна більшість з 67 депутатів дружно проголосувала (https://drive.google.com/file/d/1wMSNDcL0FPjjbCl0BmqchzKULoFx49ea/view) за рішення від 06.07.2017 №673/2835, (https://drive.google.com/file/d/1D4w1mBO4A3_T7W1PoXo0QCgihwDloL3G/view), після чого свій підпис під документом поставив міський голова Віталій Кличко, друзі якого, власне, і взялися за знищення курорту державного значення.
Після цього для «вирваної» земельної ділянки спішним чином через Департамент містобудування та архітектури були сфабриковані містобудівні умови та обмеження (МУО), які дозволяли максимально забудувати всю ділянку з порушенням діючих нормативів (які просто не включили до МУО). І вже за два місяці після отримання МУО на проектування, у серпні 2018 року, «проект рекреаційно-оздоровчого комплексу» з відхиленнями (порушеннями) від чинних ДБН «успішно пройшов експертизу» та був затверджений. З тими ж порушеннями та грубим ігноруванням вимог земельного та природоохоронного законодавства у грудні того ж року ДАБІ видала дозвіл (https://drive.google.com/file/d/1XNhf7ifRiZnTbbcoN1MVxaeISZnbOOAA/view) на виконання будівельних робіт.
Експерти громадських організацій провели детальний аналіз зібраних матеріалів, на підставі якого і була викрита ця злочинна схема. В результаті аналізу виявилося, що забудовники порушили цілу низку законів та нормативних актів – зокрема, норми Земельного кодексу (ч.3 ст.52), Закону України «Про курорти» (ч.2 ст. 32), пункт.5.1. ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій», а також ряд вимог «Державних санітарних правил розміщення, улаштування та експлуатації оздоровчих закладів» № 172-96, затверджених наказом МОЗ.
Наприкінці січня забудовники почали вирубку вікових дубів та сосен. Обурені кияни пишуть про це у соціальних мережах, з’являються петиції до Київради та сюжети телеканалів. Громада розпочала масові акції протесту, вимагаючи від КМДА та ДАБІ зупинити злочинне будівництво. Після неодноразових звернень правоохоронні органи порушили дві кримінальні справи, почалося слідство та розгляд цього питання на численних комісіях. Однак поки що результатів нема, оскільки стара влада свої «бонуси» за цей злочин вже отримала і його покриває, а нова ще не може розібратися зі своїми важелями управління.
На жаль, ані оновлення вищої політичної та виконавчої влади, ані тріумфальні реляції прем’єра та міністрів про подолання корупції в ДАБІ та будівельній галузі в цілому досі не вплинули на реальний стан речей. Кримінальна справа зависла на етапі проведення експертизи, а розгляд повторних звернень громади до «оновлених» ДАБІ та Держекоінспекції з вимогами вжити заходів для припинення злочину традиційно перетворюється на профанацію.
Але навіть в умовах тотального правового нігілізму та корупційної вакханалії громада здаватися не збирається. Люди готуються до судів та звертаються до журналістів, щоб привернути увагу суспільства і керівництва держави до розкритої злочинної схеми. Бо всі ми прекрасно розуміємо: Пуща-Водиця пережила дві світові війни, революції та розруху, але невігластво корумпованих керманичів вона може і не пережити…
Олена РУМЯНЦЕВА