Українська книга? Все буде ПРОДАНо!

11 квітня Олег Наливайко оголосив, що про приватизацію державного поліграфічного гіганту «Укрвидавполіграфія» не може бути і мови. Правда це чи ні?

Після протесту громадських організацій проти майбутньої приватизації ДАК«Українське видавничо-поліграфічне об`єднання» («Укрвидавполіграфія») голова Держкомтелерадіо Олег Наливайко вирішив надати громадськості свою версію подій.

За його словами, державна компанія продаватися не буде, оскільки це заборонено законодавством України. «ДАК “Укрвидавполіграфія” згідно з законом заборонена до приватизації. Це питання взагалі не може ніким розглядатися без рішення Верховної Ради», – заявив Наливайко під час прес-конференції в «Укрінформі».

Що найцікавіше, формально голова Держкомтелерадіо сказав правду – однак таку правду, яка трохи не гірша за відверту брехню. Дійсно, згідно з законом, зараз (ключове слово – зараз) приватизувати «Укрвидавполіграфію» не можна, бо для цього потрібно рішення парламенту. Однак це не значить, що приватизація не готується. Якщо піти на сайт Міністерства економічного розвитку , то у «Переліку об’єктів державної власності, що підлягають приватизації у 2017–2020 роках, у тому числі тих, що можуть бути приватизовані після внесення змін до актів законодавства/передачі в комунальну власність» під номером 96 чорним по білому значиться: «Публічне акціонерне товариство «Державна акціонерна компанія «Українське видавничо-поліграфічне об`єднання» – тобто «Укрвидавполіграфія».

Власне, для того, щоб документ Мінекономрозвитку обернувся на реальність, достатньо звичайного пакетного голосування у Раді. У таких випадкахдепутати зазвичай не обтяжують себе детальним аналізом, хто тут кому державна компанія, і з молотка улітає все оптом. Однак «Укрвидавполіграфія» – це не просто черговий бюрократичний акронім: це – понад 30 державних видавництв і поліграфічних комбінатів. Теоретично цей величезний державний комплекс має забезпечувати левову частку потреб українців у книжковій продукції. Фактично ж у своєму теперішньому стані «Укрвидавполіграфія» являє собою ледве живі підприємства, які, однак, розташовані на великих і вкрай зручнихз точки зору логістики земельних ділянках.

Власне, саме нерухомість «Укрвидавполіграфії» і є об’єктом інтересу потенційних майбутніх хазяїв – у першу чергу, Михайла Табачника, брата сумнозвісного екс-міністра освіти Дмитра Табачника. Зв’язки родини Табачників із «Укрвидавполіграфією» дуже давні і, можна навіть сказати, теплі. Саме Дмитро Табачник свого часу призначив головою цього державного холдингу Василя Продана, який і понині керує «Укрвидавполіграфією». За часів Януковича Продан разом із Табачником з’їли не один пуд солі – зокрема, Продан брав активну участь у відомій афері із шкільними підручниками 2013 року, на якій, за підрахунками ЗМІ, клан Табачника отримав десятикратний навар.

Не залишався осторонь і Табачник-молодший. У ці ж часи старший брат люб’язно передав фірмам Михайла Табачника кілька будівель у центрі Києва, що належали МОН, – у тому числі, будівлю Інституту інноваційних технологій на бульварі Шевченка, 27.

Після втечі одіозного міністра родина Табачників начебто зникла із поля зору. Однак насправді ситуація тут як у бородатому анекдоті: бачите Табачника? Ні? А він є! Михайло Табачник, як і його бізнес, нікуди з України не дівся. Більш того, дружні зв’язки із протеже старшого брата, тобто з Василем Проданом, Табачник-молодший підтримує і досі. Тож не треба гадати на кавовій гущі, хто стане основним бенефіціаром майбутнього дерибану «Укрвидавполіграфії», який за своїми посадовими обов’язками має готувати саме Продан.

Зрозуміло, що на українську поліграфію і Продан, і Табачники плювали з високої дзвіниці. Що, власне, і не дивно – бо навіть нинішнє Держкомтелерадіо, у підпорядкування якому було передано «Укрвидавполіграфію», цією проблемою не дуже і стурбовано. Ситуація парадоксальна: Україна має у своєму розпорядженні величезний поліграфічний холдинг – але цей холдингчерез багаторічне хазяйнування Продана дійшов до того, що живе в основному зі здавання в оренду своїх виробничих площ. Яка там поліграфія, які там книги!

Нічого, втішає нас Держкомтелерадіо, без книг ми не залишимося. На сайті відомства Наливайко висить документ із вкрай цікавою назвою – «Реєстр видавничої продукції держави-агресора, дозволеної до ввезення та розповсюдження на території України»   . Отак от чорним по білому: продукція агресора, яку закупає країна, що потерпає від цієї агресії!Навмисно не вигадаєш.

У цьому реєстрі значиться більше 13,5 тисяч найменувань загальною кількістю більше 103млн примірників. У той же час, за статистикою  Книжкової палати України та Держкомтелерадіо, загальний тираж книг, що були видані в Україні 2017 року, склав лише 45,1 млн примірників. Чудово, чи не так?

Що цікаво, з країни-агресора ми завозимо не лише російськомовні, а й україномовні книжки. У тому реєстрі Держкомтелерадіо можна знайти «Ілюстрований атлас Всесвіту» українською мовою, українські переклади творів Кіплінга, Жуля Верна, Льюїса Керролла та Конан Дойла, «Розвивальні тести для дітей 4-5 років», «Романтичні торти. Солодке освідчення в коханні», «Стародавній Єгипет» – тобто, книжки на будь-який смак і вік нашою рідною мовою.

Таким чином, незважаючи на усі гучно декларовані заборони російської продукції, ми завозимо книжки «з-за поребрика» і водночас дозволяємо нищити власну видавничу галузь. Фактично, як у народній приказці: віддаємо дружину дяді, а самі йдемо до представниці найдавнішої професії. І не в останню чергу – через те, що Держкомтелерадіо старанно заплющує очі на те, що коїться у підпорядкованій йому державній поліграфічній компанії.

Громадські активісти неодноразово виступали проти царювання Продана в «Укрвидавполіграфії». Восени минулого року, коли у протеже Табачника у черговий раз закінчувався термін контракту, голова ВУТ «Просвіта» Павло Мовчан звернувся до керівництва Держкомтелерадіо з відкритим листом, у якому попереджував, що подальше перебування Продана на цій посаді призведе до руйнації державної поліграфічної галузі. Звернення почуте не було, і віз залишився і нині там.

12 квітня ВУТ «Просвіта», Всеукраїнський форум «Українська альтернатива», ГО «Українська Координаційна Рада» та політична партія «Патріот» провели громадську акцію-флешмоб біля будівлі Держкомтелерадіо. Активісти вимагали негайно звільнити Василя Продана з посади, провести внутрішній аудит «Укрвидавполіграфії» і не допустити її дерибану під виглядом приватизації, а також створити умови для дієвого громадського контролю за подальшою діяльністю компанії. Учасники акції дали голові Держкомтелерадіо місяць на роздуми і попередили, що у випадку подальшої бездіяльності керівництва будуть змушені вдатися до інших методів у рамках чинного законодавства. Водночас партія «Патріот» оголосила, що звернеться до Генпрокуратури і Служби безпеки України із запитом, чому Василь Продан, який є фігурантом численних кримінальних впроваджень щодо корупційних схем Табачника, досі перебуває на державній службі.