Ставнійчук: “друзі України” і “друзі української влади” не завжди співпадають

Українська влада частіше реагує на «зручні» думки іноземних порадників, але аж ніяк на фаховий погляд. Як приклад, висновки голови Венеційської комісії пана Джанні Букіккіо та економічного експерта та дипломата Андерса Аслунда про зміни в закон про люстрацію

Їх доцільність та вірність проаналізувала в своєму блозі на «УП»  (http://blogs.pravda.com.ua/authors/stavniychuk/56f4166ac2d3c/)   заслужений юрист України, кандидат юридичних наук Марина Ставнійчук.

Букіккіо вкотре наголошує, що закон треба змінити, але так, щоб «очищення влади» не стало засобом зведення рахунків з політичними опонентами.  

Андерс Аслунд стверджує, що на Венеційську комісію треба «плюнути», бо в цьому випадку головна не якість, а швидкість. Аслунд схвалив нестримне бажання багатьох представників українськоїї владної верхівки “вилікувати головний біль ампутацією”, заявивши: “Просто треба звільнити 18 тисяч прокурорів та 10 тисяч суддів, найняти нових людей, знайти їх – є багато кваліфікованих юристів в Україні”.

«Відверто кажучи, така думка цієї, без перебільшення, авторитетної людини, причому висловлена як відповідь голові Венеційської комісії, “в жодні ворота не влазить”. Якщо пан Аслунд думає, що будь-який кваліфікований юрист може легко всістись у суддівське крісло – це його право. Кінець-кінцем, він економіст, а не фахівець в галузі права. Але він – ще й дипломат. І його висловлювання, що принижують позицію Венеційської комісії, неприпустимі. Але, безумовно, порадують певних представників української влади, яка до цієї Комісії насправді ставиться, як до перешкоди на шляху до омріяної повної узурпації усього, що можна узурпувати» – пише Марина Ставнійчук.

Здається, нам усім треба навчитись відрізняти “друзів України” і “друзів української влади”. На жаль, ці категорії не завжди співпадають. – резюмує Ставнійчук.