Думайте, що робите!
Настав вересень, і в славетному місті Львові розпочався традиційний Форум видавців – традиційний захід, без якого культурну столицю України вже неможливо уявити. Разом з тим, патріотична громадськість, справедливо занепокоєна небезпекою проникнення в український інформаційний простір антиукраїнської пропаганди, вирішила через пікет зайвий раз закликати організаторів та учасників форуму до пильності:
Нібито все гаразд. Нібито – якби не хлопець у сірому з жовто-блакитною стрічкою на грудях, який тримає другий праворуч плакат “Видавництво ФОЛІО – ворог України”. Ось він крупним планом:
А ось і обкладинка книги “Платон Беседин. УЧИТЕЛЬ (роман перемен)”, намальованої на його плакаті:
Дуже коротко про цю книжку – все ж таки саме вона дала привід учасникам пікету сумніватися в патріотичності видавництва “Фоліо”… Прозаїк, критик і публіцист Платон Бєсєдін обрав темою свого твору реалії того Криму, яким він був протягом 23-х років незалежності України, себто у 1991-2014 роках (до моменту анексії Росією). В романі художніми засобами відображені реальні проблеми півострова, взаємні стосунки трьох найбільших етносів, які складають тамтешнє населення (українців, росіян і кримських татар) і т.ін.
Ну, і що ж у цій книзі антиукраїнського?! Якщо вважати “антиукраїнськістю” відсутність “цукрових шмарклів”, шароварщини та іншого ура-патріотизму, намагання автора тиснути на больові точки сучасності, ставити руба незручні проблеми… Що ж, тоді, мабуть, “Учитель” і справді можна занести до чорних списків! Але давайте будемо чесними з самими собою… Отже:
- чи вдалося Росії анексувати Крим (не будемо розбиратися, правдами чи неправдами)? Безперечно!
- чи знайшла відгук у серцях кримчан антиукраїнська агітація, що велася й ведеться з боку Росії? Безперечно!
- чи почувалася значна маса кримчан полишеними напризволяще в Україні, такими собі “глухими задвірками”? Безперечно!
- чи заволоділи такі настрої найбільш активною частиною населення півострова станом на березень 2014 року? Безперечно!
Все це і справді так, бо в іншому разі ніякої анексії не було. А отже, потрібно зрозуміти, що ж саме сталося в Криму у фатальному березні 2014 року. А для цього потрібно витерти “цукрові шмарклі” ура-патріотизму і ставити руба незручні питання. Інакше ми анічогісінько не зрозуміємо. А не зрозумівши – не винесемо жодних уроків з подій річної давнини. А отже, будемо приречені на повторення цих помилок.
То що, Платон Бєсєдін не мусив писати свою гостру полемічну книгу?! І її разом із видавництвом треба негайно занести в чорні антиукраїнські списки?.. Овва, ми так далеко зайдемо!
А може, давайте і ці книжки, видані напередодні Форуму видавців, занесемо до чорних антиукраїнських списків?!
“Настане день, закінчиться війна…” – свіжий роман про Громадянську війну, відзначений Міжнародним літконкурсом “Коронація слова”. (Слухайте, може, і цей конкурс не є патріотичним, га?!)
“Іловайськ” – назва книги говорить сама за себе, але тема знов-таки надболюча.
“Художник войны” – і ця книга про палке актуальне сьогодення України!!!
То що, “Фоліо” – видавництво антиукраїнське?.. Щось сумніви беруть. А тому, панове добродії, думайте, що робите, перш ніж виходити на акції протесту.
P.S. Шкода, що не можу написати повноцінну статтю на цю тему й обмежуюсь цим записом у блозі. Чому?.. Бо я – особа, не стороння щодо видавництва “Фоліо”, а тому зацікавлена. Адже тут вийшов цілий цикл частково моїх, частково наших з дружиною історичних романів (це не враховуючи триллера та кількох колективних збірок повістей і оповідань):
Що ж, почитайте ці книжки і скажіть, проукраїнські вони чи антиукраїнські!.. А прочитавши – подумайте і про видавництво, завдяки якому вони вийшли у світ.