Об’єктивність МОНівського моніторингу оцінили як нульову
Моніторингові дослідження, впровадження яких у 5 та 10 класах планує Міністерство освіти й науки, вже піддалися критиці з боку незалежних експертів, народних депутатів, батьківських комітетів. Причина тривіальна – на перший погляд, добра ініціатива – моніторинг якості загальної середньої, яка є затребуваною та на часі – насправді страждає від недолугих методів її реалізації, що спотворюють саму мету та зміст нововведень.
Відтак, проаналізувавши запланований алгоритм підготовки та методичні рекомендації з проведення моніторингу якості загальної середньої освіти за результатами навчання учнів у початковій та основній школі, стало зрозуміло, що це процес, який нічим серйозним не закінчиться, а буде визнаний невдалим експериментом. Прогнозувати саме такий розвиток подій можемо з двох основних причин: 1) МОН, як найбільш зацікавлена сторона, не забезпечило належних умов для проведення моніторингу; 2) результатами такої перевірки не можна буде послуговуватися для подальших змін та розвитку системи середньої освіти, оскільки вони завідома необ’єктивні, а тому не покажуть реального стану справ і можливих шляхів розв’язання.
ОПОРА пропонує більш детально зупинитися на основних недоліках запропонованого механізму проведення моніторингу. Перше і основне – якщо МОН хоче мати достовірну інформацію про якості середньої освіти, воно мусить забезпечити об’єктивний процес перевірки цих знань на рівні, близькому до того, як проходить зовнішнє незалежне оцінювання. Зокрема, слід забезпечити виконання двох критеріїв: 1) зміст завдань не може бути відомим до початку роботи над завданнями; та 2) усі учасники дотримуються єдиних процедур під час роботи та перевірки виконаних завдань.
Щодо першого, то для проходження п’яти- та десятикласниками перевірки усі вони повинні закупити спеціальні збірники з усіх предметів, що відносяться до шкільної програми (Міністерство посібниками не забезпечує). З десяти варіантів завдань, запропонованих у збірниках, учням у день перевірки попадуться чотири. Очевидно, що усі варіанти зі збірника будуть розв’язані заздалегідь вдома, на уроці з вчителем, або ж школярі просто перепишуть готові відповіді, які вже сьогодні можна завантажити у мережі Інтернет. Таким чином, МОН привчає учнів до засвоєння та відтворення певного обсягу матеріалу, не спонукаючи до осмислення та аналізу здобутих знань, комплексного розуміння процесів, нестандартного вирішення проблем. До слова, ціна одного збірника, який повинен купити кожен учень – 7-8 гривень, а зважаючи на перелік предметів тестування, проходження моніторингу батькам десятикласникам приблизно обійдеться у 100 грн. Дивним також видається, що на збірниках, які вдалося купити експертам ОПОРИ, ні тираж, ні видавництво, ні замовник не вказані (що є порушенням статті 23 ЗУ «Про видавничу справу»).
Що ж стосується самого проведення моніторингу якості освіти, то можемо припустити, що об’єктивність процесу тут також буде наближатися до нуля. Ось кілька тому причин: 1) виконання учнями тестів моніторингу організовуватимуть вчителі, які викладають цей навчальний предмет у 5-х та/або 10-х класах, 2) роботи учнів 5-х класів перевіряють учителі цієї ж початкової школи, 3) учні 5-х класів самостійно або за допомогою вчителя заповнюють бланк відповідей, 4) роботи учнів 10-х класів перевіряють учителі відповідного предмета, 5) бланки відповідей усіх учнів, до відправлення їх до відділу освіти і науки районних (міських) державних адміністрацій, зберігає керівник загальноосвітнього навчального закладу (до 17.12.2013).
Іншими словами, увесь процес від організації, проведення, перевірки та встановлення результатів відбувається на місці. Жодних додаткових механізмів контролю процесу не передбачено, за виключенням того, що в окремих навчальних закладах під час проведення моніторингу можуть бути присутні представники Міністерства освіти і науки України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти або Національної академії педагогічних наук України. За таких умов можна закупити тисячу примірників збірників завдань, забезпечити 100% явку учнів на моніторинг і такий же відмінний результат надання освітніх послуг загальноосвітніми навчальними закладами країни. Розуміючи, що за результатами моніторингу можуть оцінюватися професійні вміння вчителів, останні лише будуть зацікавлені у якомога вищому результаті. Тому, оцінка стану системи освіти та результату навчання учнів у початковій та основній школі є більш, ніж прогнозованою.
Зважаючи на аргументи, вже зараз є зрозумілим, що основної мети моніторингу – оцінити стан системи освіти та отримати об’єктивну інформацію про її якість за результатами навчання учнів у початковій та основній школі – досягнути не вдасться.
За матеріалами oporaua.org
Я – мама десятиклассницы. Хочу сказать, что авторы статьи не сказали самого главного: времени на подготовку у детей абсолютно нет. Если задания по математике и схожим предмета еще можно решить дома (пусть даже не пользуясь ответами), то историю, например, за 5-9 класс так сразу и не вспомнишь. Бессмысленный мониторинг и по биологии и географии: в июне было ГИА (ДПА). А зачем мониторинг по трудовому обучению? Детей ПОЧТИ НА МЕСЯЦ!!! выбили из обычного трудового процесса, создали ненужный стресс не только им, но и родителям и учителям. Наверное авторы этого мониторинга забыли, как они в свое время учились и готовились (если готовились) к подобным тестам.