Круїзні лайнери зацікавились українськими морськими портами
Круїзний бізнес вважається найперспективнішим сегментом туризму. Навіть після початку світової фінансової кризи він не зменшив темпів зростання (у середньому близько 7% щорічно). За прогнозами учасників ринку, у 2014 році в морські круїзи відправиться понад 25 млн осіб.
Баритися не можна!
Круїзний туризм має принаймні одну незаперечну перевагу: відвідуючи Україну, люди знайомляться з нашою країною, і частина сьогоднішніх туристів згодом купуватимуть наші товари або захочуть інвестувати в Україну. Тому місцеві, центральні органи влади й бізнес повинні подбати про добрий прийом іноземців. При цьому дедалі більша кількість вітчизняних компаній дістають навички ведення справ на рівні світових стандартів, а отже, згодом зможуть здійснювати діяльність за кордоном.
Розвиток круїзного бізнесу важливий ще й тому, що створення одного робочого місця по обслуговуванню туристів автоматично тягне за собою створення декількох робочих місць у компаніях-суміжниках, що постачають туристичні й сервісні центри всім необхідним. Таким чином, на розвитку круїзного бізнесу заробляють не тільки портові міста, але й інші регіони країни.
В 2006 році Україна вперше прийняла пасажирське судно довжиною більше 270 м. На сьогодні з 100 суднозаходів більше половини забезпечують судна довжиною понад 250 м, а 30% — майже 300 м. В 2013 році вперше за період незалежності було зафіксовано майже 400 заходів круїзних лайнерів у три українські порти — в Одесу, Севастополь і Ялту. Це на 20% більше, ніж в 2012 році.
Однак наявна інфраструктура українських портів (за винятком Одеси) не дозволяє приймати лайнери довжиною від 300 м. Зайти ж лише в один порт у конкретному регіоні круїзне судно не може, оскільки в одному переході їх обов’язково має бути декілька. Ситуацію потрібно терміново виправляти: доки Україна тільки планує реконструкції, конкуренти вже вводять до експлуатації нові порти. Зокрема, 4 жовтня в болгарському Бургасі відкрито новий морський порт, що є частиною проекту «Супер Бургас — зона громадського користування».
«Круїзні компанії й самі туристи дедалі більше цікавляться Україною й розвитком її круїзного туризму. Цього року на 20% збільшилася кількість заходів круїзний лайнерів в українські морські порти. Урядом поставлене завдання із подальшого розвитку круїзної інфраструктури портів України», — відзначив віце-прем’єр-міністр Олександр Вілкул.
Увага — на Ялту
Серед нових проектів, які державне підприємство «Адміністрація морських портів України» планує розпочати в 2014 році — реконструкція круїзної інфраструктури Ялтинського порту. У Ялту за 10 місяців 2013 року було здійснено 110 заходів круїзний суден, з яких під українським прапором — 16 суден типу ріка-море. У результаті перевезено понад 66 тис. пасажирів. Водночас, за весь 2012 рік сюди зайшло 90 круїзний суден, якими перевезено близько 62 тис. туристів. Таким чином, за менший період кількість заходів круїзний суден у Ялтинський порт вже зросла на 18%.
Ялтинский міський голова Сергій Ілаш вважає, що цьому сприяло відкриття туроператорами нових круїзний маршрутів і поновлення старих круїзний ліній. Зокрема, в 2013 році почала функціонувати Одесько-Кримсько-Кавказька круїзний лінія «Шість курортних столиць Чорного моря», маршрут якої проходить через Ялту.
Мер Ялти задоволений активною реалізацією заходів щодо розвитку яхтового туризму, намічених на цьогорічному Чорноморському туристичному форумі в Ялті. В 2013 році Ялта прийняла учасників I Міжнародного яхтового фестивалю «Чорне море-2013» поряд з Балаклавою, Феодосією, Новоросійськом, Геленджиком і Сочі, в 2014 році місто також чекає на учасників цього фестивалю.
Розвитку круїзного і яхтового туризму сприятиме комплексна реконструкція й модернізації порту. Це дозволить залучити в Ялту круїзні судна найвищого класу й розвивати яхтовий туризм, а в остаточному підсумку розв’язати головне завдання — зробити місто головним цілорічним курортом Причорномор’я. Насамкінець, розвитку круїзного і яхтового туризму сприятиме й те, що 2014 рік стане Роком туризму в СНД.
