Український енергоринок очікує шокова терапія: населення залишиться без субсидій
Згідно з повідомленням «Коммерсантъ Украина», Енергетичне співтовариство схвалило план реформи українського енергоринку та з нетерпінням очікує на ухвалення відповідного закону
Реформи в українському енергетичному секторі підтримали також представництва Єврокомісії та Світового банку в Україні, Американська торгівельна палата. Що несе ця новація?
Законопроект № 0916 «Про засади функціонування ринку електроенергії України» був поданий групою нардепів на чолі з головою Комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу Миколою Мартиненком (Батьківщина) ще у 2012 році. Його ухвалення є однією з вимог, що Україна має виконати для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
Утім, правляча політсила також прекрасно розуміє необхідність модернізації енергетичного сектора. Зокрема, реформу енергоринку передбачала ще програма економічних реформ Президента України, ухвалена у 2010 році. У щорічному посланні Верховній Раді Віктор Янукович назвав це завдання основним на 2013 рік. 15 жовтня профільний парламентський комітет одностайно схвалив законопроект для розгляду у другому читанні та в цілому, тож голосування з цього питання можна очікувати вже незабаром.
Якщо все складеться належним чином, то сформовану ще в 90-х роках схему субсидування населення за рахунок промисловості буде скасовано. Електроенергія для найбідніших споживачів постачатиметься за пільговими тарифами за рахунок Фонду врегулювання вартісного дисбалансу, який наповнюватиметься за рахунок прибутків атомних і гідроелектростанцій. Для населення, чиї доходи зараз перевищують середні, ціна поступово підвищуватиметься, проте зростання не буде швидким та істотним: для впровадження повномасштабного ринку електроенергії слід ухвалити ще понад 80 підзаконних і нормативних актів.
Наявна схема функціонування енергоринку не влаштовує потенційних західних інвесторів. Її зміна зможе зробити ринок прозорим і зрозумілим для європейських компаній. А поки що енергоринок перебуває у критичному стані: розмір заборгованості споживачів перед Обленерго досяг максимального значення за останнє десятиліття – 13,6 млрд грн. Тільки за січень–серпень 2013 року заборгованість зросла на 2,25 млрд грн. Розмір перехресного субсидування (коли за дешеву електроенергію для населення платить промисловість) за 2005–2012 роки зріс майже десятикратно та сягнув 34 млрд грн, а за результатами 2013 року може сягнути 39 млрд грн.
Слід врахувати також іще один негативний наслідок перехресного субсидування. Хтось має заплатити за дешеву електрику для населення (яка насправді аж ніяк не дешева), і ці «хтось» – підприємства. Останні можуть повернути витрачені кошти в єдиний спосіб – розкласти витрати на випущені товари та надані послуги. Наслідком є подорожчання вітчизняної продукції (причому економічно невиправдане) і втрата нею конкурентноздатності. В умовах асоціації та дії зони вільної торгівлі з Євросоюзом цей фактор може відіграти фатальну роль, тому ситуацію нам потрібно виправляти якнайшвидше.
Та у цій поспішності також криється небезпека. Чинній владі треба віддати належне: регіонали весь час затівають реформи… Інша річ, що з цього виходить! Згадаємо, з якою воістину спринтерською швидкістю ухвалювали Податковий кодекс і яка шалена кількість «дірок» у ньому лишилася після того бурхливого ухвалення. І головне – яким боком це виходило бізнесу…
У цьому ж випадку ризики, можливо, ще більші. Адже Податковий кодекс ударив по бізнесу (найвідчутніше по малому та середньому), тоді як реформа енергоринку і ліквідація перехресного субсидування торкнуться практично кожного – адже електрику в побуті витрачають усі! В теорії все виглядає легко та красиво: побутові споживачі починають оплачувати спожиту електроенергію за тарифами, дедалі ближчими до реальної вартості, з підприємств поступово знімається тягар «дорогих» тарифів.
А що буде на практиці?! Від чого доведеться відмовитися незаможним українцям, що складають значну частку нашого населення, щоб оплачувати реальну вартість електроенергії? Так, непогано було б, якби товари та послуги внаслідок реформи енергоринку подешевшали, стали більш конкурентними… і головне – щоб це обернулося дзвоном грошей у гаманцях пересічних людей. Але чи кинеться бізнес одразу ж «детінізувати» зарплати найманих працівників, збільшувати посадові оклади, виписувати їм премії?.. А чи вдасться запустити Фонд врегулювання вартісного дисбалансу, який має підтримати найнезахищеніші верстви?.. І наскільки стабільно цей Фонд працюватиме…
Як і на багато інших запитань, відповіді невдовзі надасть саме життя. Але уникнути «шокової терапії» через трансформацію тарифів на електроенергію нам навряд чи вдасться. Причому нам усім.
Про який ринок йде мова.Азабув це про той ринок (БАЗАР) КОЛИ НІЧОГО НЕ ВКЛАВШИ ОТРИМАВ ВСЕ ЯК НАЙБІЛЬШЕ.Про який ринок йде мова.Це про той коли 40%ел.енергії не використовується а з напрду
і економіки України тягнуть всі жили .Це коли закордон продають ел енергію по2.4центи а своїм продають по 24центи Це коли 10 вахлаків стають міліардерами за рік на ел.енергії а підприемства чуть чуть жевріють Оце дебільний хохляцкий капіталізм що за день хоче награбастати бабок втекти за кордон і там жити пирувати
А почему Европа не печетса о европейских зарплатах,качества жизни и услуг для украинцев?