Газпром дасть Україні грошей на закупівлю свого ж газу
Питання закупівлі Україною блакитного палива у Росії поступово деполітизується
«Ніколи й за жодних умов…»
Сталося це два місяці тому, наприкінці червня. Голова ВАТ «Газпром» Олексій Міллер категорично заявив, що холдинг ніколи й за жодних умов не зберігатиме газ в українських підземних сховищах! Адже, на його думку, «Газпром» має суто негативний досвід накачування газу до ПСГ України. Щоб ні в кого не виникало сумнівів, РІА «Новости» навіть процитувало Олексія Міллера: «Ми ухвалили дуже тверде рішення: ніколи й за жодних умов…»
Тоді в ході чергових газових розбірок українська сторона нагадала про те, що в підземних газосховищах можна було б зберігати паливо влітку, щоб продавати його взимку. Це нагадування й спричинило нервову реакцію пана Міллера.
Ще у травні Олексій Міллер обговорював з віце-прем’єром Юрієм Бойком питання накачування газу в українські ПСГ для забезпечення надійного транзиту до Європи у майбутній зимовий сезон. Тоді росіяни поводилися значно стриманіше, хоча й було зрозуміло, що для реалізації сказаного українська сторона має задіяти значні фінансові ресурси. І тоді у травні можна було передбачити, що українці проситимуть «Газпром» профінансувати цю операцію, адже транспортуватися мав російський газ.
Ніколи не кажи «ніколи»
Минуло якихось два місяці та розпочалися нові переговори про збільшення обсягів закачування російського газу в українські ПСГ. Про категоричну обіцянку ніколи цього не робити за жодних умов у «Газпромі» чомусь уже не згадують, а переговірники з нашої сторони делікатно не нагадують. Що ж, усі заспокоїлися, і перемовини відновилися на моменті, на якому завершилися наприкінці червня.
Посилаючись на джерела в «Газпромі» й Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України, газета «Комерсант-Україна» подає наступну інформацію. Раніше українська сторона заявляла, що закачає лише необхідні 14 млрд куб. м блакитного палива, тоді як «Газпром» вимагав збільшити цей обсяг до 19 млрд куб. м, що дозволить забезпечити безперебійний транзит до Європейського Союзу. Виходячи з цього, українська сторона запропонувала «Газпрому» два варіанти врегулювання проблеми:
– дозволити зберігати в підземних газосховищах резервний об’єм газу, не стягуючи плату за його підйом;
– закупити російський газ, але тільки за умови, що «Газпром» або «Газпромбанк» нададуть безвідсотковий кредит на його закупівлю та продовжать отримані раніше кредити.
Від першого варіанта «Газпром» відмовився, нині розглядається другий. Як і минулого року, на купівлю 5 млрд куб. м газу необхідно близько $2 млрд. Аналогічну суму «Газпромбанк» виділяв торік «Нафтогазу», але під 8,5 % річних, які необхідно було погасити 24 червня 2013 року. Термін погашення цього (торішнього) кредиту росіяни вже погодилися пролонгувати за умови його додаткового забезпечення державними гарантіями.
Звикайте до реалій життя
Питання закупівель Україною блакитного палива в Росії вже давно стало політичним, що в принципі ненормально. Починаючи з 2009 року ціна на газпромівську продукцію зросла настільки, що «Нафтогазу» стало вигідніше купувати в Європі за реверсною схемою. У відповідь було вжито і продовжують вживатися певні додаткові заходи з диверсифікації газопостачання українських споживачів. Це допоможе або гранично зменшити обсяги закупівель у «Газпромі», або у разі потреби загалом відмовитися від них.
Наслідки російський газовий монополіст уже встиг відчути. Ще донедавна Україна була газпромівським клієнтом № 1 серед усіх країн СНД, тепер же не входить навіть до трійки лідерів. Тому прибутки «Газпрому» відчутно зменшилися. Звісно, до розорення та краху не дійде (все ж таки російський газ – продукція затребувана), але й підрахунок недоотриманої вигоди – річ украй неприємна. Тим паче на тлі колишніх успіхів…
Усе це сприяє поступовій деполітизації питання та переведенню його в належну площину – економічну. Реалії ж виявилися наступними: головною цінністю української газотранспортної системи є підземні сховища газу, та замінити їх у принципі немає чим! Численні експерти попереджали, що спорудження «Північного потоку» та «Південного потоку» проблеми не вирішить. Так і сталося: попри обхідні маршрути, українська ГТС з її підземними сховищами «Газпрому» дуже важлива, замінити її немає чим, і навряд чи вдасться замінити в майбутньому!
Саме такими є реалії, і росіянам доведеться навчитися жити за таких умов.
