Вони повертаються: скільки коштує митній службі повернення люстрованих чиновників

На минулому тижні Генеральний прокурор Ірина Венедиктова поскаржилася, що прокурори, звільнені в межах люстрації і реформи прокуратури, поновлюються на посадах через суд і отримують великі компенсації.

«Коли до нас звертаються працівники з виконавчими листами, ми виконуємо їх. Я не хочу називати цифри, в які ми заходимо з цими компенсаційними виплатами, вони жахливі», – заявила Генпрокурор 28 вересня під час конференції Ради Європи з реформи прокуратури в Україні.

Читайте також: «Міцні господарники» повертаються: чому Малюська заговорив про скасування люстрації

Цифри дійсно жахливі: так, судячи з відповіді МВС на запит «Слова і діла», станом на початок 2021 року Офіс генпрокурора виплатив більше 20 млн гривень компенсації своїм колишнім працівникам – переважно люстрованим прокурорам і тим, хто не пройшов переатестацію. Зокрема, 1,8 мільйона гривень компенсації отримав колишній заступник Пшонки Олександр Галкін, 1,5 мільйона – одіозний прокурор Костянтин Кулик, 1,3 мільйона – фігурант «квартирного скандалу» Калетника Віталій Харченко.

Не набагато краще виглядає ситуація і в інших відомствах. Державна податкова служба виплатить 1 302 600 гривень компенсації працівникам, які поновилися через суд з 1 січня 2015 до 1 березня 2021 року. Державна митна служба була змушена відновити на посаді люстрованого керівника Одеської митниці Дениса Пудрика, якому суд присудив компенсацію в 700 000 гривень. Правда, відновлений Пудрик не протримався і двох місяців: за даними прес-служби відомства, тільки за 17 календарних днів його роботи рівень митної вартості товарів на Одеській митниці впав на 15%, а податкове навантаження на одиницю імпорту – на 11,6%. У результаті держбюджет недоотримав свої законні платежі, і Пудрик був звільнений.

Як кажуть в митній службі, кількість люстрованих, які повертаються на посаду через суд, зростає з кожним днем: щомісяця ДМС виплачує мільйон гривень компенсації відновленим на посаді працівникам. Так, колишній перший заступник директора Департаменту податкових і митних експертиз 1ДДФС Сергій Ярмольський, за прикладом Пудрика, теж відсудив собі більше 700 000 гривень компенсації і намагається відсудити ще 500 000 – за моральну шкоду, заподіяну його звільненням.

Позов, вчинений Ярмольським проти Державної митної служби, в даний час розглядається за місцем проживання позивача – у Волинському окружному адміністративному суді. Сам по собі казус Ярмольського досить характерний, щоб служити узагальненим портретом рядового люстрованого чиновника: багаторічна кар’єра в відомстві, чималі статки (незважаючи на скромну офіційну зарплату), звільнення, відповідно до Закону «Про очищення влади», з забороною займати відповідні посади протягом 10 років – і тріумфальне відновлення через суд зі стягненням щедрої компенсації з відомства-роботодавця.

На момент, коли в 2016 році Сергія Ярмольського люстрували, він працював в митній системі вже двадцять чотири роки – спочатку на митному посту «Ягодин», потім першим заступником начальника Волинської митниці, а далі, послідовно, начальником Чернігівської, Ужгородської, Львівської та Рівненської митниць. Якщо простежити хронологію зростання статків в офіційно опублікованих деклараціях, можна побачити, що майже кожен кар’єрний етап вносив свою лепту в зростання добробуту чиновника.

Так, за три роки роботи заступником начальника вантажно-пасажирського відділу «Ягодин» на Ягодинській митниці Ярмольський став власником земельної ділянки 1956 кв. м. і житлового будинку 226,8 кв. м в селі Колодяжне (Ковельський район). Ще одну земельну ділянку – на цей раз в Ковелі – було записано на ім’я його дружини, Валентини Ярмольської.

Наступна посада – начальника митного поста «Ягодин» – в 2002-2003 роках принесла родині Ярмольських квартиру в Ковелі площею 44,9 кв., дві земельні ділянки в селі Світязь на Шацьких озерах (840 кв. м і 338 кв. м) і новенький Volkswagen Golf 2002 року. Робота на Чернігівській митниці в 2005-2008 роках – житловий будинок в тому ж Світязі (114,9 кв м) і ще одну земельну ділянку в тому ж селі (397 кв. М).

Не менш щасливими виявилися для сім’ї Ярмольських дев’ять місяців 2010 року, які він пропрацював начальником Рівненської митниці. За цей короткий період дружина Сергія Ярмольського, Валентина, встигла стати власницею будинку в Ковелі (418 кв. М.), квартири в Києві (141,6 кв. м.) і автомобіля Lexus RX 350 2010 року випуску.

При цьому, судячи з офіційних даних, навіть на піку кар’єри – на посаді першого заступника директора Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та досліджень Міністерства доходів і зборів, звідки він був звільнений в січні 2016 року, – місячна зарплата Ярмольського не перевищувала 16 000 гривень. Його дружина, яка працює в Ковелі в відділенні страхової компанії «ОРАНТА», заробляє ще менше: так, згідно з деклараціями її чоловіка, за 2016 вона отримала на місці роботи лише 31 038 гривень, а в 2020 році – 58 171 гривень (в середньому 4847 гривень на місяць). Проте на даний момент подружжя є власниками трьох житлових будинків і п’яти земельних ділянок на Волині, однієї квартири в Києві, автомобіля Lexus, а також 906 300 гривень і 25 175 доларів на банківських рахунках і готівкою.

Втім, фатальна розбіжність доходів і витрат – не єдина загадка декларацій люстрованого чиновника. Так, одна з земельних ділянок площею 397 кв. м., придбана у 2008 році на першій лінії узбережжя озера Світязь – відомої туристичної зони, в деклараціях Ярмольського вказана як така, яка на 100% належить його дружині Валентині. Однак в декларації його колишньої колеги, держінспектора Волинської митниці Аліни Кривошей зазначено, що ця ж ділянка перебуває у спільній власності: 51% належить Валентині Ярмольський, а 49% – самій Кривошей.

Судячи з кадастру, на цій ділянці по вулиці Луговій розташований котеджний готель «Аліна», слідів якого, проте, в жодній зі згадуваних декларацій немає. До речі, офіційні доходи Аліни Кривошей не набагато більше, ніж у її компаньйонки Валентини: згідно з декларацією Кривошей, її зарплата за останні шість років не перевищувала в середньому 16 500 гривень в місяць. Проте, з 2015 року Аліна Кривошей стала володаркою ще трьох земельних ділянок загальною площею 16 100 кв.м.. м, розташованих в Любомльському районі.

Однак повернемося до Сергія Ярмольського. Формально відновившись в 2020 році за рішенням суду на посаду першого заступника директора Департаменту податкових і митних експертиз ДФС (юридичної наступниці його колишнього роботодавця), Ярмольський чесно вніс до своєї декларації за відповідний рік 760 860 гривень – саме стільки коштувала держбюджету сплачена йому компенсація. Однак на робочому місці він практично не з’являвся, офіційно перебуваючи то у відпустці, то на лікарняному. У результаті в липні цього року Ярмольського було звільнено – що викликало у нього новий напад судової лихоманки, так що тепер колишній люстрований чиновник судиться за право знову повернутися до роботи. У 2021 році йому вдалося оформити собі інвалідність, причому відразу II групу: і якщо суд знову відновить його на посаді, звільнити його вдруге буде дуже важко, навіть якщо він, як і раніше, взагалі не з’являвся на робочому місці.

Оскільки судова справа розглядається за місцем проживання позивача – у Волинському окружному адміністративному суді, у Ярмольського, ймовірно, досить багато шансів її виграти: зв’язку в юридичних колах «малої батьківщини» у колишнього начальника місцевої митниці великі. Втім, за неофіційною інформацією, після потенційного відновлення на посаді чиновник збирається просити переведення якраз до Волинської митниці – очевидно, пам’ятаючи, що робота в регіонах свого часу виявилася для нього набагато прибутковішою, ніж кар’єра в Києві (що і підтверджує хронологія зростання придбань в декларації).

А поки суд на Волині розглядає справу, скромний чиновник подорожує між Каліфорнією і Невадой. На сторінці в Facebook колишнього начальника Ярмольського, екс-заступника міністра доходів і зборів Віталія Науменка можна побачити фотографії і відео, на яких Ярмольський разом з Науменком їде з Лос-Анджелеса в Лас-Вегас. «В рулетку не раджу. Хіба що в покер», – рекомендують мандрівникам коментатори. Однак Ярмольському, швидше за все, нічого хвилюватися: свій великий куш на батьківщині він вже зірвав. А завдяки судовій системі, цілком можливо, зірве ще.

Нагадаємо, раніше в Офісі генпрокурора назвали ціну люстрації для держави.

Закон про люстрацію
Нагадаємо, закон про люстрацію набув чинності в жовтні 2014 року. У 2015 році народні депутати звернулися до Конституційного суду з проханням перевірити закон на відповідність Конституції. Станом на квітень 2019 року в Україні люстрували 922 чиновника.

Як повідомлялося, 17 жовтня 2019 року було оголошено рішення ЄСПЛ у справі “Полях та інші проти України” (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Воно стосувалося звільнення п’яти державних службовців відповідно до Закону України “Про очищення влади” (люстрації) 2014 року”.

Суд в цій справі встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку із занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі протягом більш ніж року за часів президентства Януковича, або займали посади в Комуністичній партії до 1991 року.

Отже, на думку ЄСПЛ, зазначений закон не враховував особисту роль заявників, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

Європейський суд з прав людини 24 лютого 2020 року вирішив не розглядати апеляційну скаргу України у справі щодо закону про очищення влади (люстрацію). Тому рішення ЄСПЛ у цій справі від 17 жовтня 2019 року остаточно набуло чинності.

Фото: Укрінформ

Ірина КОСТЮЧЕНКО,