Проблеми не другого плану

Засоби масової комунікації, які ми за усталеною звичкою називаємо засобами масової інформації, несуть сьогодні стільки тієї інформації( а є й такі-дезінформації), що її споживач часто-густо не ранжує її за важливістю…

Або, якщо такий задум був у окремих ЗМІ, найважливішими вважає щось ну дуже сенсаційне. Чи, з дозволу сказати, модне, те, що на слуху та на язику, на екрані, у коментарях знавців різної якості, різного місця годування.

І свіжа проблема, випадок, сенсація затьмарюють те, що здавалося суперважливим учора.

Сьогоднішній споживач новин навряд чи згадає, хто така Анжела Девіс та що то за організація «Чорний вересень», хто розстріляв у Мюнхені олімпійську збірну Держави Ізраїль, хто такий Усама бін Ладен, кому Каддафі доручав підірвати у повітрі пасажирський літак, не кажучи вже-що то за один Рамон Меркадер чи Богдан Сташинський…І свіжіші  події-розстріл терористами редакції сатиричного журналу у Парижі, напад з ножем на мирних жителів Тель-Авіву, резонансні злочини гебешників, як от отруєння у Великій Британії колишніх колег полонієм чи «Новичком» -теж не на перших сторінках пам’яті..…

Та що там Велика Британія! Розстріл у середмісті Києва колишнього російського політика, підірвані автівки з високопосадовцем української спецслужби, зі знаним журналістом…Наче лише вчора, а вже підзабулося…

Можливо, тому що не важливо? А , може, звикаємо жити у світі, де тероризм був, є та-буде? Жити, можливо, не так далеко від терориста, жити по сусідству з РФ- державою-агресоркою, окупанткою, руйнівницею міжнародного права, натхненницею, організаторкою та спонсоркою тероризму?

Терорист з ножем, пістолетом чи автоматом, поясом шахіда…Після 11 вересня 2001 року – чи не найстрашніший образ терориста, який заволодів пасажирським літаком…А ще-у Ніцці чи Лондоні-вантажівкою, яку спрямовує на скупчення людей…

І, визнаємо, часто-густо поза нашою уявою та нашою увагою-такі найсучасніші форми тероризму, як аерокосмічний, кібернетичний, екологічний. До речі, навряд чи можливі без підтримки окремих держав.

Свого часу цій проблемі було присвячено низку конференцій Міжнародної громадської організації зі статусом учасниці діяльності Ради Європи «Міжнародна антитерористична єдність»( МАЄ).

Представляючи Вашій увазі тези двох знаних українських вчених, підкреслимо її актуальність лише цитатою з заяви директора Стокгольмського інституту проблем миру (SIPRI) Дена Сміта: на тлі пандемії нового коронавірусу тема міжнародного тероризму відходить на другий план, і це дуже небезпечна тенденція.

Отже, слово фахівцям.

Бондар Олександр Іванович -ректор Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, доктор біологічних наук, професор, та Машков Олег Альбертович -проректор з наукової роботи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління, доктор технічних наук, професор, член Експертної ради МГО  «Міжнародна антитерористична єдність» вважають:

СУЧАСНИЙ ЕКОТЕРОРИЗМ– НОВИЙ ВИКЛИК ЦИВІЛІЗАЦІЇ

Сьогодні стає очевидним, що однією з найактуальніших проблем сучасності є проблема безпеки людської цивілізації. Насамперед – це пошук шляхів і засобів нейтралізації і подолання негативних тенденцій, які становлять реальну загрозу для безпечного існування суспільства.

У світлі останніх подій, загрози національної безпеці становлять війна на сході України, масштабні лісові пожежі, пандемія COVID-19, та, поза сумнівом, тероризм. Тероризм в усіх його проявах, зокрема,-екологічний тероризм.

Враховуючи, що екологічна безпека в межах України є важливою частиною національної безпеки держави і потребує проведення комплексу цілеспрямованих дій з боку наукових і освітніх установ та інших закладів, які мають за мету надання відповідних екологічних знань та навичок в тому числі для представників силових відомств України, а також, що надзвичайно важливо, для громадянського суспільства.

Однією з сучасних загроз є «екологічний тероризм», який як нова форма злочинної діяльності та сучасна загроза суспільству. Ця нова серйозна проблема, потребує превентивних рішень за різними напрямами.

Слід також враховувати, що становлення сучасного багатополюсного світу проходить складно і суперечливо. Це пояснюється, зокрема, існуванням низки політичних, економічних, ідеологічних конфронтацій, що продовжують становити потенційну загрозу міжнародній безпеці і можуть стати причиною кризових ситуацій та збройних конфліктів.

Надмірний антропогенний вплив і високий рівень техногенного навантаження на Україну обумовлений наявністю комплексів гірничодобувних, хімічних, енергетичних та інших потенційно небезпечних об’єктів, зосереджених на територіях промислово-міських агломерацій. Це підвищує ризики, пов’язані із виникненням техногенних катастроф при руйнуванні таких об’єктів, у тому числі внаслідок воєнних дій. Серед інфраструктурних об’єктів все більш значний вплив чинників природного характеру зазнають просторово розподілені залізничні колії, нафто та газопроводи, мости, магістральні електромережі, безпечна експлуатація яких має першочергове значення для соціально-економічного розвитку держави.

Доступність для терористів складних видів зброї і вибухових систем становить потенційну загрозу заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу. Використання великомасштабних вдосконалених вибухових пристроїв проти найрізноманітніших об’єктів, таких як місця поховання небезпечних відходів, атомні станції, електричні засоби керування насосними станціями на нафто-, газо- водопроводах можуть мати наслідки, які набагато перевищать ті, що викликані безпосереднім застосуванням вдосконалених вибухових пристроїв

Проведений аналіз свідчить, що засоби, форми і способи здійснення терору еволюціонували разом із розвитком засобів фізичного знищення. Йдеться не тільки про збільшення кількісних показників (від погроз і розправ з окремими особистостями до знищення тисяч осіб). З’являються дедалі нові засоби реалізації політики залякування і придушення супротивника. Вже застосовувалися фізичні, хімічні, радіаційні, біологічні засоби, розробляються пучкова, лазерна та інші види зброї.

Сьогодні можна говорити про дії терористів у різноманітних середовищах (на море, на суходолі, у повітрі, у космосі). При цьому не можна не враховувати, що останнім часом сфера терористичної діяльності охоплює екологічну безпеку держави, країн, Всесвіту.

Екологічний тероризм – новий вид високотехнологічного тероризму спрямований на навколишнє природне середовище та техногенне небезпечні об’єкти (об’єкти критичної інфраструктури), посягання на життя і здоров’я громадян; посягання на об’єкти державного і міжнародного господарства.

Мета екологічного терору: дестабілізація обстановки в країні, регіоні, світі; знищення сотень та тисяч людей, забруднення навколишнього середовища.

На жаль, немає встановленого поняття (визначення) «екологічного тероризму». Також відсутнє в науковій літературі розмежування понять «екологічний тероризм» і «екологічний активізм (радикалізм)» («ecological terrorism» і «environmental terrorism»).

«Екологічний тероризм» – це злочин, спрямований на забруднення або знищення навколишнього середовища, а екологічний активізм (радикалізм) – так вважається-діяльність активістів екологічних організацій і рухів, спрямована на захист навколишнього середовища.

«Екологічний тероризм» – незаконне або умисне заподіяння значної шкоди навколишньому природному середовищу з метою залякування населення або примусу уряду або міжнародної організації до здійснення будь-яких дій або утримання від їх вчинення.

Слід враховувати, що «екологічний тероризм» має дві основні форми: він є одночасно посяганням на життя і здоров’я громадян та посяганням на об’єкти державного і міжнародного господарства.

Сучасний рі­вень науково-технічного прогресу дозволяє говорити про такі форми (системні чинники) екологічного тероризму: «біологічний тероризм», «хімічний тероризм», «радіаційний тероризм», «техногенний тероризм», «природний тероризм», «сільськогосподарський тероризм».

«Біологічний тероризм» проявляється у залякуванні незаконного використання вірусів, бактеріологічної зброї або його компонентів, патогенних мікроорганізмів. Використання біологічних засобів ведення війни (бактерій, вірусів, грибків, токсинів або речовин, вироблених цими організмами) проти населення з метою загрози знищення або знищення максимальної кількості людей є біологічним тероризмом. Десятки різних біологічних агентів можна використовувати для виробництва біологічної зброї, і дія кожного агента призводить до різних ефектів.

«Хімічний тероризм» проявляється у залякуванні незаконного використання хімічної зброї або його компонентів, високотоксичних хімічних речовин для створення загрози життю населення. «Хімічний тероризм» – нова загроза безпеці людства, масштаб якої значно перевищує наслідки від застосування найсучаснішої вогнепальної зброї.

«Радіаційний тероризм» проявляється у залякуванні незаконного використання ядерної зброї або його компонентів, ядерних, радіоактивних речовин. До чинників, які викликають найбільше занепокоєння, належить таке негативне явище, як незаконний обіг ядерно-радіаційних-матеріалів і джерел іонізуючого випромінювання.

«Технологічний тероризм», це різновид тероризму, спрямований на залякування руйнування або погіршення умов функціонування та працездатності техногенно-небезпечних об’єктів, об’єктів критичної інфраструктури. Під «техногенним тероризмом» розуміють дві групи злочинів терористичного характеру: по-перше, це дії, скоєні із застосуванням нових технічних засобів; по-друге, це дії, спрямовані проти особливо небезпечних об’єктів та об’єктів життєзабезпечення, руйнування яких призводить до тяжких наслідків, які супроводжуються масовою загибеллю населення і забрудненням територій. У широкому розумінні «техногенний тероризм» можна визначити як сукупність інноваційних способів здійснення терористичних дій шляхом виведення з ладу, руйнування або захоплення ядерних, хімічних чи інших об’єктів, систем життєзабезпечення міст і промислових центрів гідротехнічних споруд.

«Природний тероризм» спрямований на досягнення політичних, економічних та інших цілей шляхом залякування руйнування об’єктів природно-заповідного фонду, забруднення водного середовища, ґрунтів та атмосферного повітря, знищення ландшафтного та біо-різноманіття

«Сільськогосподарський тероризм» також може розглядатися як форма екологічного тероризму. Відомо, що забезпечення держави продовольством є елементом виживання нації. Безперервне виробництво продуктів харчування — це забезпечення стабільності для всіх сучасних суспільств. З огляду на те, що більшість країн світу імпортують продукти харчування, будь-яке зниження їх сільськогосподарського виробництва і тваринництва може призвести до погіршення харчування, недоїдання і голоду. Ці фактори, в свою чергу, можуть створити передумови для суспільного невдоволення і заворушень. «Сільськогосподарський тероризм» спрямований на порушення стабільності забезпечення виробництва продуктів харчування, зниження сільськогосподарського виробництва і тваринництва, з метою погіршення харчування, недоїдання і голоду.

Для запобігання системних екологічних загроз, попередження та боротьби з екологічним тероризмом пропонуються наступні системні заходи: удосконалення законодавчої бази, інформаційне забезпечення в питаннях національної безпеки, співпраця з міжнародними правовими та екологічними організаціями, впровадження системних технології боротьбі з екологічним тероризмом, державне управління ризиками екологічних загроз, «екологічного тероризму», профілактика (системне прогнозування) «екологічного тероризму», взаємодія органів влади і громадськості.

Системні технології боротьбі з екологічним тероризмом повинні передбачати:

– попередження; блокування “екологічного тероризму” на початковій стадії і недопущення його становлення і розвитку структур;

– недопущення ідеологічного виправдання екологічного терору під гаслами “захисту природи”, “захисту нації” і тому подібне; розкриття сутності тероризму всіма можливостями і особливо ЗМІ;

– залучення до антитерористичної діяльності фахово досвідчених спецслужб;

– ведення діалогу з терористами тільки цими спецслужбами і тільки для прикриття підготовки акції по повному знищенню терористів;

– ніяких поступок терористам, жодного безкарного теракту, тому що практика показує, що будь-який успіх терористів провокує подальший ріст терору і кількості жертв.

Перехід на систему аналізу та управління ризиками “екологічного тероризму”, на наш погляд, повинен стати пріоритетним завданням в діяльності громадських організацій, основою забезпечення гарантованого рівня безпеки громадянина, суспільства, держави.

Основними напрямами діяльності громадських організацій у протидії “екологічного тероризму” є:

• участь у формуванні нормативно-правової бази з техногенної, природної та екологічної безпеки на основі єдиних принципів управління ризиками та гармонізація її з вимогами Європейського Союзу;
• участь у запровадженні нормування техногенних, природних та екологічних ризиків, розробка рекомендацій щодо застосування відповідних норм у механізмах державного регулювання техногенної та природної безпеки;
• розширення сфери досліджень і розробок методів, моделей, методик аналізу та оцінювання ризиків виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, прогнозування їх розвитку;
• розвиток загальної технології управління техногенною, природною та екологічною безпекою на основі ризикоорієнтованого підходу;
• формування рекомендацій щодо удосконалення системи моніторингу небезпечних техногенних об’єктів і природних процесів у напрямі забезпечення інформаційної бази для оцінювання ризиків екологічного тероризму та надзвичайних ситуацій;
• розвиток наукових засад розроблення державних програм соціально-економічного розвитку з урахуванням показників ризику екологічного тероризму, екологічних аварій та катастроф;

участь у впровадженні нових дієвих форм аналізу, оцінки, експертизи і контролю безпеки небезпечних техногенних об’єктів на всіх етапах життєвого циклу;

• співробітництво з міжнародними громадськими організаціями з питань регулювання техногенної та природної безпеки;
• формування рекомендацій щодо вдосконалення системи освіти, забезпечення підготовки фахівців у галузі управління ризиками надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

Слід враховувати, що профілактика (системне прогнозування) «екологічного тероризму» – основний і єдиний засіб попередження злочинності. Тож і пріоритетність у боротьбі з “екологічним тероризмом” належить саме профілактичній діяльності. Необхідно консолідувати різні громадські течії для підтримки глобальної стратегії з протидії “екологічному тероризму” й екстремізму, створити багатофункціональну систему антитерористичних дій. Така система повинна передбачати оптимальне використання інтелектуального потенціалу нації, людського фактору країни і його мобілізацію для вирішення проблем боротьби з екологічним тероризмом.

Таким чином, боротьба з екологічними загрозами та «екологічним тероризмом» – це системна діяльність щодо моніторингу, прогнозування процесів спостереження, запобігання появ, виявлення у разі виникнення, припинення, мінімізації наслідків терористичної діяльності та екологічних аварій та катастроф. Цивілізоване співвідношення державної і недержавної систем має бути основою для розвитку та функціонування всієї системи національної безпеки, тобто забезпечувати можливості більш повної реалізації національних інтересів країни. Саме така збалансована архітектура дає можливість для гармонійного розвитку, а також інтеграції і широкомасштабної реалізації інтересів особистості, суспільства і держави.

********

Від редакції.

Відомо, що Генеральна асамблея ООН ще у 2006 році резолюцією 60/288 ухвалила Глобальну контртерористичну стратегію.

Відомо, що документи контртерористичної спрямованості ухвалювалися Європейським Союзом, Радою Європи, ПАРЄ, НАТО, ОБСЄ..

Ухвалювалася й Концепція боротьби з тероризмом в Україні. Проводилися різного рівня наукові та науково-практичні конференції…

На думку редакції «ПіК» – на часі і повернутися до аналізу зробленого, і зрозуміти: чому багато правильних думок так і залишилися на папері чи розтанули в етері, і, головне, зробити висновки для невідкладних дій.

Далі-буде