Російське МВС намагається знищити анонімність в інтернеті
МВС Росії проводить ряд закритих конкурсів на проведення досліджень і поставку обладнання, що відносяться до виявлення анонімних користувачів інтернету та протидії їх незаконної діяльності. Напряму на розкриття приватності виділено близько i34 млн., побічно – ще як мінімум i35 млн
Науково-виробниче об’єднання «Спеціальна техніка і зв’язок», що підкоряється МВС РФ і фінансується з федерального бюджету, 11 липня розмістило на порталі держзакупівель цілий пакет лотів, виконання робіт за якими можна віднести до теми розпізнавання аноноімних користувачів Мережі.
В аналітичному центрі компанії Zecurion підтвердили CNews, що чотири конкурсу присвячені даній тематиці безпосередньо, а ще як мінімум два знаходяться у прикордонній або суміжної областях.
До першої категорії належать конкурси на «дослідження можливості отримання технічної інформації про користувачів (недорогому) анонімної мережі ТОR» (стартова максимальна ціна контракту i3, 9 млн); «Дослідження можливості виявлення і фіксації інформації про користувачів мережі інтернет, які здійснюють розповсюдження заборонених матеріалів» (i3, 9 млн); «Модернізація спеціальних технічних засобів системи збору інформації та доступу до ресурсів операторів зв’язку» (i11 млн) і «модернізація апаратно-програмного комплексу« Омега-ПУ-В »(i15 млн)
Як пояснили CNews в Zecurion, «Омега-ПУ-В» забезпечує роботу СОРМ – комплексу технічних засобів і заходів, призначених для проведення оперативно-розшукових заходів в мережах телефонного, рухомий і бездротового зв’язку і радіозв’язку.
За всіма конкурсам заявки на участь приймаються до 13 серпня 2014 р., а виконання робіт підрядникам потрібно буде завершити до 30 листопада 2014
До другої (суміжній) категорії можна віднести ще два тендери: «розробка апаратно-програмного комплексу, призначеного для перехоплення інформації з периферійних пристроїв» (i15 млн) та «Створення апаратно-програмного комплексу з проведення негласного і прихованого віддаленого доступу до оперативно-значущої інформації на цільовий електронно-обчислювальної машині »(i20 млн).
Прийом заявок по них також здійснюється протягом місяця, а от виконання робіт має завершитися 30 листопада і 30 жовтня 2015 відповідно.
Можна підрахувати, що на проведення першої категорії конкурсів МВС попередньо виділило трохи менше i34 млн, на проведення другої категорії – ще i35 млн
В силу закритого характеру всіх цих тендерів, ніякої конкурсної документації у відкритому доступі не представлено. Всім потенційним учасникам (а ними можуть стати тільки організації, що мають допуск до держтаємниці і ще набір відповідних дозволів) техзавдання буде вислано спецзв’язком.
Повідомляється, що з метою забезпечення оборони країни і безпеки держави Урядом РФ встановлюється заборона на допуск до цих робіт іноземних осіб.
Для звичайних користувачів найбільший інтерес тут може представляти конкурс, що стосується TOR – системи проксі-серверів, що дозволяє встановлювати анонімне мережеве з’єднання, теоретично захищене від прослуховування. У числі інших завдань вона використовується для розповсюдження контенту, передача якого може бути законодавчо заборонена в тій чи іншій країні.
Спочатку TOR створювався як військова розробка США, і вже потім цей проект набув відкритий характер. Нещодавно виявилося, що її фінансуванням на 60% займається американський уряд, що, втім, прямо не свідчить про те, що воно здатне контролювати TOR або займається стеженням за користувачами цієї мережі.
Як запевняє керівник аналітичного центру Zecurion Володимир Ульянов, тендер МВС, що стосується TOR, в черговий раз підкреслює інтерес до мережі з боку правоохоронців різних країн. Ще минулого року стало відомо, що активні спроби розкрити користувачів TOR вживає американське АНБ.
Ульянов вказує на те, що нас не повинна бентежити мала сума контракту (i3, 9 млн.). Важливо розуміти, що тендер стосується не робочої системи, і навіть не прототипу. В умовах конкурсу сказано лише про загальний дослідженні з даної теми. Відповідно, в якості звіту можна представити оцінку принципової можливості отримання інформації про користувачів мережі та можливі підходи до вирішення завдання.
«У технічному плані необхідно розділити завдання пошуку користувачів TOR і власне їх деанонімізація (що за людина стоїть за конкретним підключенням, які ресурси відвідує і що на них робить)», – говорить Ульянов. «Що стосується першої частини, імовірно, АНБ вже вміє фільтрувати інтернет-трафік і знаходити підключення до TOR. Але до тих пір, поки не вирішена друга задача, користувачі мережі можуть відчувати себе у відносній безпеці. Ресурсомісткість рішення задачі така, що її не можна поставити на потік », – підсумовує експерт.
За матеріалами itexpert
